Під час проектування ми набуваємо досвіду використання знань у вирішенні так званих некоректних завдань, коли наявний дефіцит або надлишок даних, коли немає готового відомого рішення.
Проектний метод пізнавальної діяльності дає учням змогу одержати версії (різного ступеня наповнення) відповіді на запитання: як і чому з'являються нові речі у предметному світі?
Проектування дає змогу досягати підвищення рівня комунікабельності. тобто розширення кола конструктивного і цілеспрямованого спілкування, актуалізованого однотипністю діяльності.
Повноцінне конструктивне спілкування слід вважати найважливішим функціональним компонентом функціональної освіченості дітей і підлітків, певною мірою, запорукою можливості користування свободою слова, вкрай необхідної людині вільній. яка відрізняється саме сформованою потребою й конструктивному спілкуванні.
Найголовнішою метою проектування є діагностика, котра дає змогу оцінювати результати як динаміку розвитку кожного школяра. Спостереження за виконанням проектної діяльності дозволяє одержати дані про формування життєвого й професійного самовизначення учнів.
Під проектною працею в шкільні роки слід розуміти таку взаємодію і такі взаємини школярів між собою, з дорослими, за яких для досягнення мети особистість реалізує свої зусилля, не лише одержує запланований результат, а й відбувається розвиток внутрішнього світу зростаючої людини.
Виконання творчого проекту — один із аспектів виховання. Воно спрямоване на усвідомлення дітьми, підлітками, юнаками моральної цінності трудового початку життя Морально-ціннісне ставлення до праці включає розуміння не лише суспільної, а й особистісної значущості праці як джерела саморозвитку й умови самореалізації особистості. При цьому важливим чинником стає сформована здатність людини відчувати радість від процесу й результатів праці, радість гри інтелектуальних, вольових та фізичних сил.
Кожен етап проектування має поєднувати думку дитини з дією і дію з думкою, культуру гуманітарну — з культурою технічною, працю — з творчістю, художню діяльність із проектуванням і конструюванням, технологію — з оцінюванням економічних, екологічних і соціальних наслідків перетворень предметного світу.
Проектний метод пізнавальної діяльності дає учням змогу одержати версії (різного ступеня наповнення) відповіді на запитання: як і чому з'являються нові речі у предметному світі?
Проектування дає змогу досягати підвищення рівня комунікабельності. тобто розширення кола конструктивного і цілеспрямованого спілкування, актуалізованого однотипністю діяльності.
Повноцінне конструктивне спілкування слід вважати найважливішим функціональним компонентом функціональної освіченості дітей і підлітків, певною мірою, запорукою можливості користування свободою слова, вкрай необхідної людині вільній. яка відрізняється саме сформованою потребою й конструктивному спілкуванні.
Найголовнішою метою проектування є діагностика, котра дає змогу оцінювати результати як динаміку розвитку кожного школяра. Спостереження за виконанням проектної діяльності дозволяє одержати дані про формування життєвого й професійного самовизначення учнів.
Під проектною працею в шкільні роки слід розуміти таку взаємодію і такі взаємини школярів між собою, з дорослими, за яких для досягнення мети особистість реалізує свої зусилля, не лише одержує запланований результат, а й відбувається розвиток внутрішнього світу зростаючої людини.
Виконання творчого проекту — один із аспектів виховання. Воно спрямоване на усвідомлення дітьми, підлітками, юнаками моральної цінності трудового початку життя Морально-ціннісне ставлення до праці включає розуміння не лише суспільної, а й особистісної значущості праці як джерела саморозвитку й умови самореалізації особистості. При цьому важливим чинником стає сформована здатність людини відчувати радість від процесу й результатів праці, радість гри інтелектуальних, вольових та фізичних сил.
Кожен етап проектування має поєднувати думку дитини з дією і дію з думкою, культуру гуманітарну — з культурою технічною, працю — з творчістю, художню діяльність із проектуванням і конструюванням, технологію — з оцінюванням економічних, екологічних і соціальних наслідків перетворень предметного світу.
Немає коментарів:
Дописати коментар