Розвиток творчих здібностей учнів

АКТУАЛЬНІСТЬ

Початок ХХІ ст.. означений складним пошуком нової філософії виховання дітей та юнацтва. Її стрижень – перевага розвивального, життєтворчого виховання відповідальної особистості, яка здатна до саморозвитку, самостійно, незалежно будувати свою долю, стосунки зі світом. Саме тому в національній системі освіти пріоритетним напрямком є особистісний розвиток, який пов’язаний із формуванням творчого потенціалу, розвитку творчих здібностей.

Вітчизняні психологи переконливо довели, що задатки творчої здібності властиві будь-якій людині. Учені стверджують, що найбільш сприятливі умови для розвитку творчих здібностей створюються у процесі праці. Основна праця дітей – навчання. Цілком закономірно, що для виховання в учнів творчих рис їх навчання треба зробити творчим.

Отже, проблема розвитку творчих здібностей учнів є досить актуальною проблемою в період необхідності відновлення економіки нашої держави, відродження національної культури та самосвідомості народу.

Доведено, що навички творчого мислення є наслідком репродуктивного засвоєння. Тобто базою будь-якої творчості є конкретні знання, навички й уміння. Досягти потрібного рівня якості знань учнів з трудового навчання досить непросто, оскільки, по важливості, учні відносять даний предмет до предметів «другого плану». І як наслідок, школярі не приділяють досить часу на підготовку до технічної праці. І я, як вчитель даної дисципліни, зіткнувся з цією проблемою. Проте, працюючи день у день на педагогічній ниві нашої української школи, я зрозумів, що лише «осучаснення» вчителя може зацікавити дітей і посприяти кращому засвоєнню навчального матеріалу підвищенню якості знань.

Над проблемою розвитку творчих здібностей працювали багато науковців. Психологічні аспекти питання розглядалися у працях Л.Виготського, Г.Костюка, Т.Кудрявцева, Л.Леонтьева та ін. Педагогічні та дидактичні аспекти розвитку творчих здібностей висвітлено в працях Г.Альштулера, П.Аутова, М.Левітова, В.Сидоренка, Д.О.Тхоржевського та ін. Методичні підходи були досліджені у наукових працях В.Алексеєва, Г.Буша, В.Качнева, А.Осборна та інших.

ПРОВІДНА ІДЕЯ ДОСВІДУ

Мета діяльності: використовуючи різні методи і засоби в процесі трудового навчання, розвивати творчі здібності учнів.

Головна ідея: розвинути здатність побачити - знайти проблеми, мобілізувати необхідні знання для висунення гіпотез, здатність створювати нові оригінальні продукти(відкриття, винаходи, розв’язки завдань тощо).

Для досягнення  мети пропоную :

 застосовувати на заняттях трудового навчання художньо-конструкторські задачі. Художнє конструювання відіграє важливу роль у розвитку творчих здібностей. Під час розв'язування задач розвивається уява, просторове мислення, образотворчі навички, відчуття гармонії, гарного смаку та інші, які є необхідними для загального розвитку творчої особистості.

 проводити заняття, на яких учні виготовляють різні вироби з природних матеріалів. Вважається, що природний матеріал активізує уяву учнів, змушує їх переживати естетичні переживання, викликає потребу в творчому збагаченні.

 використовувати на уроках трудового навчання технічну документацію з неповними даними, як засіб розвитку творчих здібностей учнів. Технічна документація регламентує діяльність учнів: кількість даних в технічній документації, в процесі навчання, зменшується і це дає можливість учням творчо приступити до вирішення завдання.

 практикувати на заняттях трудового навчання колективне обговорення індивідуальних творчих завдань. При такій організації праці на розвиток творчих здібностей учнів впливає ряд суб'єктивних факторів. Колектив спонукає учня до більш активної діяльності. Колективне обговорення індивідуальних завдань сприяє підвищенню мотивації та уваги учнів до виконання своїх творчих завдань. Організовуються змагання на досягнення кращих результатів.

 оздоблювати вироби, які виготовляють учні. Виготовляючи на уроках ті чи інші вироби поряд з технологічними і технічними в рівній мірі вирішуються і художньо-конструкторські задачі. Учні, виготовляючи виріб, прагнуть надати йому красивого вигляду. Їх завдання, розробити орнамент, форму, спосіб оздоблення свого майбутнього виробу.

 диференціювання виробничо-технічних задач;

 застосування методів творчої діяльності.

ТЕХНОЛОГІЯ ДОСВІДУ

Технологія розвитку творчих здібностей учнів має свої особливості. Вона включає ряд компонентів, з якими я хочу вас познайомити.

І компонент: конструювання.

Конструювання містить в собі аналіз вимог до розроблюваного об’єкта, визначення принципу його будови і дій, форми і розмірів в цілому та його частин, вираження цих ідей у технічній документації. У 5 класі широко використовую колективне обговорення конструкції об’єкта. У 6 класі учням пропоную роботи за кресленнями з неповними даними і трудові завдання, які вимагають самостійного конструювання простих об’єктів, призначення яких зрозуміле. У 7 класі учні виконують більш складні завдання (наприклад, розробка конструкції за власним задумом).

Слід зазначити, що заняття, пов’язані з виготовленням відносно простих об’єктів, починаю з аналізу учнями конструкції об’єкта і спільною розробкою креслення, починаючи з деталей.

ІІ компонент: виконання „творчо-технічних задач”.

Під терміном „творчо-технічна задача” слід розуміти таке завдання, розв’язання якого потребує розкриття знань або інтуїції.  Творчий характер задачі для учня залежить від його підготовки до розв’язання подібних задач. Тому одна і та ж задача для одного учня є творчою, а для іншого – ні. Більш того, для одного і того ж учня певна задача в різний час може мати різний рівень складності. Задача не є творчою в тому випадку, якщо учень володіє алгоритмом її розв’язання. Тому намагаюся співставити знання, логічне мислення, уяву окремих учнів і запропоновані завдання.

ІІІ компонент: розвиток вміння аналізувати задачу.

Для опанування раціонального способу розв’язання творчих конструкторсько-технологічних задач важливе значення має вміння аналізувати задачу, чітко виділяти в ній дані, відомі та невідомі елементи, розчленовувати процес розв’язання на окремі етапи з використанням відповідних алгоритмічних, евристичних прийомів тощо.  В ідеалі,  приступаючи до розв’язання технічної задачі, учень добре розуміє та наочно уявляє її зміст, визначає її приналежність до одного з відомих класів задач. Я ж при цьому маю пояснити учневі, що і для чого він повинен робити.

ІV компонент: шкільний курс креслення.

Значний вплив на розвиток творчо-технічних здібностей учнів має креслення. Креслення формує у учнів здатність використовувати графічні засоби будь-якого рівня абстрагування від реальних об’єктів та їх положення у просторі, переводити умовні моделі і знаки у більш наочне зображення предметів різного призначення, вчить самостійно виготовляти за своїми кресленнями діючі об’єкти. Курс креслення обов’язково забезпечує розвиток творчого мислення учнів, якщо в ньому використовувати проблемні ситуації(наприклад задачі-головоломки – задачі на визначення форми предмета за кількома зображеннями). Такі творчі задачі виступають засобом діагностики і розвитку творчих здібностей учнів.

V компонент: використання проблемних ситуацій.

Проблемні ситуації викликаю протиріччям між схематичним зображенням та конструктивним оформленням технічного пристрою. Також створюю їх завдяки неповноті даних в ескізі, кресленні, технологічній чи інструкційній карті. Тобто учням необхідно вибрати з набутої системи знань ті, які дозволять успішно вирішити поставлену задачу. Заплановані проблемні ситуації використовую ще й у таких випадках: при виникненні дефектів деталей, виробів, помилок при їх виготовленні, невиконанні правил експлуатації, тощо. Аналіз проблеми, використання раніше засвоєних та нових знань під час розв’язування задачі, розвиває творчі здібності дитини.

VI компонент: використання інформаційних технологій.

Моєю метою є використання на уроках технічної праці всіх видів навчальних програмних засобів:

– демонстраційних – використання таких програм дозволяє вчителю ілюструвати матеріал за допомогою зображень (статичних чи динамічних);

– навчально-тренувальних, ігрових, моделюючих програмних засобів, які призначені для повторення, закріплення усвідомлених знань, формування вмінь, навичок їх застосування у практичній діяльності;

– контролюючих – тести призначені для використання при поточному або підсумковому контролі знань учнів.

Якщо вчитель не вдосконалює себе, не експериментує, то перетворюється на ремісника, який стоїть за верстатом і робить кожного дня одну й ту ж роботу. Ремісник має виконувати свої обов'язки добре, бо повинен з одного й того ж матеріалу зробити певну річ. Його праця фіксована. Проте в учителя інше завдання. З різнорідного «матеріалу» педагог має «зліпити» найкраще, що можна. А хороші результати з'являються не просто так. Неперервне вивчення предмета, саморозвиток, самовдосконалення дають свої плоди. Я ж намагаюся працювати, не випускаючи з поля зору дані принципи.

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ

Працюючи над педагогічною ідеєю розвитку творчих здібностей учнів на уроках технічної праці, спостерігаю:

· підвищення пізнавального рівня учнів;

· вдосконалення вмінь застосовувати на практиці свої знання і вміння;

· формування в учнів упевненості у важливості і необхідності теоретичних знань та своєї праці;

· формування вміння самостійно виготовляти за своїми кресленнями діючі об’єкти;

· успішне розв’язування проблемних задач, через вміння аналізувати проблемну ситуацію, використання раніше засвоєних та нових знань;

· створення сприятливого мікроклімату на уроці, умов робочого настрою, відносин товариськості і взаємодопомоги.

· збільшення кількості дітей, які прагнуть творити, виконувати нестандартні завдання, проводити пошукові роботи, створювати проекти;

· повну успішність по предмету;

· праця в навчальних майстернях стає більш усвідомленою, а значить і творчою;

· підвищення працездатності учнів на уроці, швидке сприйняття нового матеріалу.